Меланома на груди

Меланома: факторы риска

Беречь кожу от ожогов необходимо всем, но те, кто относится к группе риска по меланоме (смертельной форме заболеваний кожи), нуждаются в особенно тщательных профилактических мерах.

В результате исследований, проводимых на протяжении десятилетий, ученые определили шесть самых значительных факторов риска:

2. Рыжие или светлые волосы.

3. Заметные веснушки на груди и верхней части спины.

4. Осложненная наследственность – случаи меланомы у близких родственников.

5. Если вам когда-либо ставили диагноз «актинический кератоз» на ранней стадии – заболевание, при котором разрастается роговой слой на открытых участках кожи, как правило, на кончиках пальцев и ладонях, роговых узелков розовато-синюшного цвета. Часто они сливаются, вызывают зуд, сухость и шелушение кожи.

6. Работа в поле или степи в летнее время на открытом солнце, к примеру, в экспедиции, на раскопках – по три и более года подряд в юношеском возрасте.

При наличии одного из указанных факторов риск меланомы возрастает в 2-3 раза. Двух – в 5 раз. Трех и более – это возрастание риска в 20 раз!

Как выглядит рак груди: фото и описание внешнего вида

На сегодняшний день рак груди является одним из самых распространенных видов онкологических патологий, но и самых излечимых.

Положительный прогноз, в первую очередь обоснован выраженностью внешних симптомов заболевания, которые позволяют диагностировать его на начальных этапах развития.

Определение

Рак молочной железы представляет собой фиброзное новообразование онкологического характера, которое замещает собой здоровые ткани груди. Данный вид опухоли может локализоваться на любом участке органа, но чаще всего,поражает внешнюю сторону железы, обращенную к подмышечной впадине.

Несмотря на то, что данную патологию считают женским заболеванием, она может поражать и мужчин.

1 стадия

Для данной стадии характерна сглаженная внешняя симптоматика или полное ее отсутствие. Так как опухоль на первой стадиине превышает 2 см, то визуально определить ее удается редко.

Чаще всего изменение структуры железы наблюдаетсяпри пальпации. Но в некоторых случаях, патология все же может проявляться внешними изменениями груди. На месте возникновения опухоли,кожные покровымогутизменить свой оттенок.

Как правило, небольшой участок становитсяжелтоватым или коричневым. По внешнему виду напоминает заживающий синяк. На данном участке поверхность кожи начинает немногошелушиться, что связано с нарушением питания мягких тканей.

При расположении новообразования близко к поверхности, заметно небольшоеуплотнение в виде шишки. Оно имеетчеткие границы, по краям которых локализуется незначительное покраснение.

При пальпации обнаруживается небольшойтугой узел, чаще всегос однородной структурой. Узел неподвижен и имеетчеткую локализацию. В некоторых случаях, пальпация сопровождается болезненностью.

2 стадия

Для второй стадии характерно более яркое проявление заболевания, которое объясняется разрастанием опухоли. На этом этапе развития, патологию можно определить по изменению оттенка кожных покровов пораженной области, которые становятсякрасноватыми или приобретают синеватый оттенок.

При этом здоровые ткани груди отличаются выраженнойбледностью. На груди, визуально определяетсявоспаленный участок, который представляет собой уплотнение диаметромдо 5 см.Поверхность патологического разрастания становитсяогрубевшей и неоднородной.

На ней отмечаются множественныеузелки и ямки. Кожные покровы над уплотнением изменяют свою структуру. Наблюдаетсяуглубление пор, что придает кожевид апельсиновой корки.

При нажатии на воспаленную область, онадеформируется в небольшое углубление. Восстановление поверхности происходит не сразу. При заборе этого места в складку, наблюдается образование многочисленныхглубоких морщин, расправляющиеся лишь в течение нескольких минут после освобождения складки.

В этой статье перечислены первые признаки и симптомы рака кишечника.

За счет разрастания опухоли можетвидоизменяться форма соска, который незначительноудлиняется, либо втягивается. Также, отмечаетсяасимметрия сторонпораженной груди. В месте разрастания образования, она становится немного увеличенной. Но при поднятии рук вверх, на месте увеличенияобразуются впадина.

При пальпации обнаруживаетсяузел, напоминающий хрящевую ткань, который имеетнечеткие границы.

3 стадия

В результате разрастания опухоли наблюдается выраженноеизменение размеровгруди и ее внешнего вида. Чаще всего, пораженная грудьуменьшается в диаметреили укорачивается. Но бывают ситуации, когда грудь становитсязначительно больше здоровой, при этом еецентральнаячасть можетзападать.

Также, полностьюменяется форма соска, которыйвтягиваетсяв ткани груди, приобретаяплоскую форму. Его основаниерасширяется, сливаясь с ареолой.Их оттенок изменяется на болеетемный.

Поверхность груди становитсянеоднородной.Под кожей наблюдаются небольшие многочисленные узелки и неровности, не имеющие четких границ. Кожа становитсягиперемированной.

Постепеннопокраснениеохватывает всю грудь и переходит на подмышечную впадину в область лимфоузлов. Гиперемия имеетнеровные края, напоминающие языки пламени.

По мере разрастания опухоли наблюдаетсянарушение целостности кожных покровов. Из-за ухудшения трофики, появляются небольшиеранки, которые плохо заживают.

Их краяпокрыты чешуйками или бляшками. Часто патологию сопровождает постоянныйзуд и шелушение.Они могут локализоваться по всей поверхности груди, в том числе и на сосках и ареоле. Сосок, ареола и кожа вокруг них покрываютсямногочисленными глубокими морщинами, которые не расправляются даже при натяжении тканей.

Во время пальпационного обследования отмечаетсянеоднородность тканейи формированиеатипичного узла округлой формы, с шишковатой поверхностью и полностьюразмытыми границами.

4 стадия

Для четвертой стадии характерно прорастание опухоли в кожные покровы и другие органы. Если разрастание не затронуло кожные покровы, то наблюдается ухудшение внешней симптоматики. Грудь приобретаетпочти плоскую форму, либо чрезмерноувеличиваетсяв размерах.

Кожа становитсяглянцевойиз-за перерастяжения. Могут появитьсяспайки или растяжки. Оттенок кожи меняется насинюшный.При определенных видах, он становится оченьтемным, почти черным.

В случае прорастания опухоли в кожные покровы и за ее пределы, происходит полное еезамещение фиброзной тканью. Новообразование имеет неоднородную узелковую структуру и отличается выраженнымфиолетовым или синеватым оттенком.В некоторых участках наблюдается процесс некроза.

После операции

Единственным методом, увеличивающим шанс на выживание, является хирургическое удаление опухоли. В зависимости от стадии заболевания может быть использована частичная, либо полная мастэктомия (удаление молочной железы).

Причастичномудалении, сохраняется большая часть молочной железы. Удаление проводят путем надрезания тканей в области ареолы. При этомсосок и кожные покровы не затрагиваются. Такая операция считается менее травматичной и практическине оставляет следов. Шов располагается вдоль линии ареолы и со временем сглаживается,становясь незаметным.

При обширном поражении молочной железы проводят ееполное удалениевместе кожей. При операции оставляют лишьнебольшую часть кожных покровов, предназначенных для закрытия раневого участка.

При этом хирург делаетэллипсообразный разрез, от внутреннего нижнего края груди к центру подмышечной впадины. После удаления груди, кожа стягивается и сшивается рассасывающимися нитками.

Первые симптомы рака головы описаны в этом материале.

В первые несколько дней шов имеетвысокие края. Его поверхность приобретает темно-красный глянцевый оттенок. По мере заживления,образуется рубец, который в дальнейшемполностью сглаживается. Его можно заметить лишь по оттенку, который немного темнее неповрежденной поверхности груди.

Исправление

Коррекция груди после ее удаления волнует каждую женщину, прошедшую данную операцию. И если еще несколько десятков лет назад, женщинам приходилось подкладывать что-нибудь в бюстгальтер, чтобы сымитировать наличие груди, то сегодня можно найти массу средств и методов, которые восстанавливают грудь как визуально, так и физически.

Существует несколько вариантов решения этой проблемы:

    Имплантация.Представляет собой полное замещение молочной железы специальным протезом и показана при удалении всей груди, включая сосок. Данная процедура может быть проведена как непосредственно при мастоэктомии, так и значительно позже. Восстановление проводят в два этапа. Сначала восстанавливают непосредственно грудь, а затем формируют сосок и ареолу.

Восстановление груди за счетзамещения удаленных тканей, мышцами, кожей или жиром с тела пациентки. Так же как и в предыдущем случае, операция может быть проведена и во время удаления опухоли, и после нее.

Для восстановления груди, чаще всего используют часть поверхностной мышцы живота или спины. Данная методика позволяет получить грудь, мало отличающуюся от естественной, но при этом на теле женщины образуются новые шрамы в месте иссечения тканей.

Эспандер.Ношение эспандера применяется в том случае, если при операции была удалена лишь молочная железа и часть кожи. Эспандер представляет собой специальное устройство, вживляемое под кожу, которое по мере ношения приводит к ее растяжению.

Впоследствии, эспандер удаляется, а полученная полость заполняется специальным раствором. Как правило, для достижения эффекта, эспандер необходимо использовать на протяжении 3 или 6 месяцев.

Вакуумный формирователь. Представляет собой специальный аппарат, под воздействием которого производится постепенное растяжение кожи в области удаления опухоли и формирование под ней жировой прослойки. Данный метод подходит для тех женщин, которым удалялась лишь часть молочной железы.

Для получения положительного результата, аппарат прикрепляют на проблемном участке и носят каждый день по 12 часов. Стоит отметить, что с помощью такого метода, можно добиться лишь незначительного увеличения груди, при этом коррекция будет сопряжена с болезненностью.

  • Корректирующее белье. Сейчас на прилавках специализированных магазинов медицинского направления, можно приобрести готовое белье, которое имитирует наличие груди. В качестве имитатора в лиф вшит поролон, либо другой замещающий материал. Как правило, такое белье, имеет стандартные размеры, соответствующие размерах нижнего белья, либо одежды.
  • Имитаторы.Представляют собой силиконовые насадки, предназначенные для фиксации на коже или бюстгальтере. Такие насадки можно приобрести как стандартных размеров, так и под индивидуальный заказ.
  • Рекомендуем к просмотру видео о восстановлении груди после онкологии:

    Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмитеCtrl+Enter.

    Меланома

    Меланома (також звана раком шкіри) є найбільш серйозним виглядом неоплазиї. Вона може бути викликана занадто тривалим перебуванням на сонці, однак люди, які не бувають на сонці, теж страждають на меланому. Лікування в основному хірургічне, тобто радикальне видалення.

    На жаль, методи, що застосовуються для лікування інших видів раку, наприклад, променева і хіміотерапія, не допомагають. Деякі нові методи лікування, такі як застосування моноклональних антитіл, показують багатообіцяючі результати, але в даний час запущена меланома нерідко призводить до загибелі.

    Що викликає меланому

    У меланоми є ряд причин: контрольованих і неконтрольованих.

    1. Пошкодження шкіри на сонці або в солярії. В цілому сонячне світло корисний, він підвищує рівень вітаміну D і впливає на емоційне благополуччя. Однак надлишок сонця, особливо при засмагу, шкідливий для шкіри.
    2. Вважається, що при меланомі критично «уривчасте» перебування на сонці: наприклад, поїздки у відпустку і тривале перебування на пляжі. Люди, які більшу частину часу перебувають поза домом, наприклад, садівники, не схильні до підвищеного ризику розвитку меланоми.
    3. За оцінками, близько 6 з 10 випадків меланоми викликані впливом сонця. Але картина не так зрозуміла: дослідження показали, що у мешканців холодних країн, таких як Швеція, рівень меланоми вище, ніж у теплих країнах, наприклад, у Греції. З іншого боку, високий рівень меланоми зафіксований в сонячних Ізраїлі та Австралії.
    4. Найбільш схильні до ризику пошкодження шкіри сонячними променями люди зі світлою шкірою і рудим чи білявим волоссям, зеленими або блакитними очима. Меланома рідко зустрічається у темношкірих людей, так як в їх шкірі більше захисного меланіну. Дитяча шкіра найбільш вразлива до пошкоджень.

    Сонячне опромінення в дитинстві є найбільш руйнівним. Люди, у яких в дитинстві було багато веснянок, часті або сильні сонячні опіки, найбільше схильні до ризику розвитку меланоми у дорослому віці.

    Меланома через генетичну мутацію виникає у окремих людей навіть без сонячного опромінення.

    Серед інших факторів, що збільшують ризик розвитку меланоми:

    1. Сімейна історія. Якщо у близького родича розвивається меланома, ризик подвоюється. Він також може бути пов’язаний з спадковими дефектними генами. Приблизно у кожного десятого людини з меланомою є родич, у якого також була меланома.
    2. Використання соляріїв, що випромінюють ультрафіолетове світло. Пошкодження, викликані опроміненням, поглиблюються у людей з рудим волоссям і веснянками, а також у молодих людей у віці до 20 років.

    Ослаблена імунна система збільшує ймовірність виникнення меланоми.

    Ознаки меланоми

    Нерідко меланома починається нова родимка, яка зростає протягом декількох місяців. Родимка, яка присутня на тілі вже протягом багатьох років, навряд чи перетвориться на меланому. Якщо «стара» родимка різко міняється, слід перевірити у лікаря. Меланоми можуть рости на ділянках шкіри, розглянути які самостійно дуже складно: на задній частині лопатки, підошві стопи або між сідницями.

    Меланомі притаманні різка асиметрія, погано визначені краї, зміни в кольорі і великі розміри. Деякі меланоми не темні, гладкі і виглядають цілком необразливо.

    Меланома може розвинутися на будь-якій ділянці шкіри. Найбільш поширене місце розвитку меланоми у жінок — на ногах; тоді як у чоловіків — це груди і спина. Рідко меланома може розвинутися в райдужній оболонці або задній частині ока: це може бути помічено лікарем при звичайному огляді. Проблем із зором вона при цьому не викликає.

    Поширеним раннім симптомом меланоми є збільшення лімфатичних вузлів.

    Ситуація ускладнюється ще й тим, що деякі меланоми можуть поширюватися на лімфатичні вузли, а потім зникати з шкіри. Лікарі називають це «регресією».

    Як діагностується меланома

    Діагностувати меланому неозброєним оком дуже складно, точних способів зробити це немає. Існують дві системи підрахунку, які можуть визначити, чи потрібно показати родимку лікаря.

    • асиметрія родимки — не коло або овал;
    • нерівність кордону — замість того, щоб мати плавний контур;
    • колір нерівний — замість одного кольору на всьому протязі різні відтінки;
    • діаметр більш як 6 мм;
    • розвиток родимки — розмір, який змінюється або стає більше.

    Необхідно звернути увагу на зміни розміру родимки; нерегулярну кордон або неправильний колір, розміри більше 7 мм; наявність запалення, наприклад, якщо родимка стає червоною, сочиться або утворює кірки, змінюються відчуттів або є свербіж.

    Тим не менш, деякі меланоми не підпадають під ці критерії, і тому їх складно розпізнати; з іншого боку, під дані характеристики можуть підпадати деякі абсолютно нешкідливі родимки.

    Більшість фахівців використовують для діагностики меланоми ручної мікроскоп, званий дерматоскопом. За допомогою приладу лікар може з упевненістю «виключити» меланому і визначити, що родимка нешкідлива.

    Підозрілу родимку, виявлену в ході дерматоскопії, більшість фахівців радять видалити. При підозрі на меланому лікар, швидше за все, порекомендує зробити эксцизионную біопсію.

    Початкове лікування та оцінка меланоми

    Ексцизійна біопсія може бути лікувальною. При її виконанні лікар видаляє область нормальної шкіри навколо меланоми. Якщо біоптат проглядається під мікроскопом, а лікар впевнений, що всі клітини меланоми видалені і обмежені верхнім шаром шкіри, подальше лікування не потрібно.

    В іншому випадку зазвичай рекомендується друга операція, звана широким локальним видаленням. Вона спрямована на видалення області нормальної шкіри навколо того місця, де була меланома. Операція робиться для того, щоб переконатися, що будь-які клітини, які могли зростати в локальній області шкіри, були видалені.

    Кількість нормально виглядає видаляється шкіри варіюється в залежності від товщини меланоми (наскільки глибоко вона поширилася в шкірі), згідно з даними біопсії. Це може бути 1-2 см навколо того місця, де була меланома. Операція може бути виконана під місцевою або загальною анестезією. У деяких випадках для покриття рани може знадобитися шкірний трансплантат.

    Меланома – болезнь молодых и богатых женщин

    Известно, что меланома (рак кожи) вызвана воздействием солнечного света. В группу особого риска входят светлокожие люди. На них приходится до 90% случаев рака, отмечает WebMD. За последние 30 лет число светлокожих девочек-подростков и молодых женщин, пораженных этим заболеванием, возросло в два раза.

    Последнее исследование связывает данный факт с социальным и экономическим статусом молодых женщин в современном мире. Так, в изыскании использовались данные 3800 женщин в возрасте 15-39 лет. У них меланома была диагностирована между 1988 и 1992 годом и между 1998 и 2002 годами. В большинстве случаев рак выявлялся на ранней стадии, до того, как он успел распространиться.

    Оказалось, молодые жительницы хороших, богатых районов на 70% чаще остальных страдали от меланомы, рассказывает соавтор изыскания Кристина А. Кларк из Стэндфордского Университета и Калифорнийского центра предотвращения рака. То есть на повышенный риск влиял даже не тот факт, что человек жил в регионе с интенсивным солнцем, к примеру, в Калифорнии, а именно его социальный статус и культурные нормы.

    Доцент дерматологии Шерриф Ибрагим из Университета Рочестера констатирует: "Молодые, состоятельные женщины часто проводят каникулы в тропических странах или посещают солярии. Однако у них есть страховка, что влияет на показатели выявления рака на ранней стадии".

    Меланома родимки: як розвивається і якими методами її лікувати?

    Здравствуйте, шановні відвідувачі дерматологічного сайту! Як відрізнити меланому від звичайної родимки?

    Це питання цікавить багатьох, особливо тих, у кого на шкірному покриві є маса таких «родзинок», пігментних плям або ластовиння. Меланома родимки — найпоширеніше онкологічне захворювання, що розвивається найчастіше у літніх людей у віці після 50-и років.

    Давайте розглянемо основні відмінності доброякісного пігментного об’єкта від злоякісного і навчимося самостійно діагностувати меланому.

    Які родимки вважаються небезпечними?

    Як ви думаєте, які родимки небезпечні, а які ні? Пігментні дефекти присутні на шкірному покриві у кожного з нас. Вони мають різну форму, розмір, забарвлення. Якщо їх занадто багато, то встежити за всіма проблематично.

    Візьміть собі за правило регулярно оглядати пігментні об’єкти, розмір яких понад 6 мм. Менші в діаметрі родимки найчастіше ніколи не перетворюються в меланому.

    Дефекти діаметром 6 мм і більше повинні викликати підозри, особливо якщо з ними щось відбувається. Що саме, спитаєте ви? Відповідь знайдете нижче.

    Головні відмінності родимок від меланоми

    Чи цікаво вам, як відрізнити родимку від меланоми самостійно? Сподіваюся, відповідь позитивна, так як ця проблема може торкнутися кожного з нас. Спочатку давайте визначимо, які люди входять в групи ризику:

    • любителі засмаги, причому не тільки природного, але і штучного (основною причиною розвитку меланоми служать ультрафіолетові промені сонця або ламп в солярії);
    • працюють на шкідливих підприємствах (постійно контактують з хімічними речовинами або радіацією);
    • часто травмирующиеся (захисні функції нашого шкірного покриву губляться при частому травмуванні, саме тому шкірні пухлини нерідко виникають на рубцях або опікових шрамах);
    • світловолосі від природи (світла шкіра більш схильна онкології з-за особливостей пігментації).

    Відрізнити меланому від доброякісного об’єкта можна за такими ознаками:

    Час появи. Пігментні дефекти виникають у людини при народженні і припиняють з’являтися ще в дитинстві. Якщо у дорослого на шкірі раптово з’явилася нова родимка або темна пляма, то це може бути передвісником епідермальної онкології.

    Локалізація. Онкологічні новоутворення вважають за краще розташовуватися на відкритих ділянках тіла, які часто контактують з сонцем. До таких ділянок відносяться: особа, волосиста частина голови, вуха, шия, груди, кінцівки.

    Колір. Уважно придивіться до своїх родимок. Якого вони кольору? Напевно темно-коричневі або навіть шоколадні. Якщо колір рівномірний, рівний і насичений, то це нормальна родимка.

    А якщо в ньому з’являються зміни, наприклад, вкраплення іншого кольору, то це може бути меланома. У пухлини колір завжди нерівномірний, неприродний. Вона може бути занадто темною, червоної, рожевої, фіолетової.

    Поверхню. У нормальних родимок поверхню рівномірна, волосиста, матова. У меланом поверхня гладка як глянець, блищить і не має волосків.

    Контур і розміри. Меланоми за розміром значно перевищують стандартну родимку. Контур у онкологічних пухлин нерівний, розпливчастий, рваний, неправильний. Форма дефекту може бути видовженою, зірчастої. Чіткої форми кола у меланоми немає.

    Стан навколишніх тканин. Цей ознака дозволяє помітити процес переродження родимки у злоякісну пухлину.

    Епідерміс навколо мінливої родимки запалюється, може тягнути або свербіти, а також вболівати при обмацуванні. Ви можете намацати ущільнення або припухлість навколишнього злоякісну родимку тканини.

    Приклади нормальних пігментних дефектів представлені на фото. Для порівняння, у статті є фото меланом. Придивіться до них уважніше. При цьому ви помітите, що онкологічні новоутворення досить сильно відрізняються від нормальних.

    Самостійна діагностика: як її проводити в домашніх умовах?

    Самостійну діагностику необхідно проводити регулярно. Знаючи відмінності родимок від меланоми, можна помітити перші ознаки розвитку шкірної онкології. Проводите самостійну діагностику так:

    • подумки проведіть вісь через центр родимки, при цьому нормальний дефект повинен мати дві симетричні половини;
    • огляньте контури, пощупайте;
    • уважно придивіться до поверхні, перевірте, не змінює колір;
    • підозрілі родимки регулярно міряйте лінійкою, якщо діаметр змінюється, то вирушайте до дерматолога.

    У вищеописаних маніпуляцій немає нічого складного. Незважаючи на простоту, вони дуже важливі, оскільки дозволяють діагностувати епідермальний рак на ранній стадії.

    На початку розвитку меланома легко лікується, а хворий отримує більше шансів позбутися від неї повністю. А як проводиться лікування такої онкології?

    Протиракове лікування шкірних пухлин

    Припустимо, ви помітили симптоми епідермальної пухлини і звернулися до онколога або дерматолога. Що далі?

    Далі вас чекає професійна діагностика, в ході якої досліджуються особливості шкірного дефекту: розмір, форма, глибина проростання, злоякісність, наявність метастазів, характер і поведінку.

    Тільки після цього планується лікування, основою якого є хірургічне видалення пухлини. Меланому видаляють під загальним наркозом разом з невеликим участочком епідермісу навколо неї.

    При цьому залишається ранка неглибока, яку зашивають спеціальним косметичним швом, що дозволяє уникнути помітних шрамів.

    Якщо хвороба вже почала метастазувати чи існує така загроза, то разом з пухлиною видаляються найближчі лімфатичні вузли. Потім проводиться біопсія даних вузлів.

    Якщо в них знаходять вторинні вогнища раку (метастази), то хворому доведеться пройти додаткову терапію: променеву або хімічну.

    Відсоток виживаності після видалення меланоми 1-2-й стадії практично прирівнюється до 100%. Тому не варто боятися лікарів і тягнути. З кожною новою стадією відсоток знижується. Вилікувати метастазирующую меланому практично неможливо.

    Тепер ви знаєте, як з’являється злоякісне новоутворення епідермісу. Знаючи відмінності меланоми від інших пігментних дефектів, ви зможете вчасно запідозрити її. При цьому головне, не боятися звертатися до дерматолога і онколога. Своєчасне лікування є запорукою довгої і безтурботного життя.

    Сподіваюся, стаття відповіла на всі питання і була цікавою. Поділіться прочитаним з друзями в соціальних мережах, а також підпишіться на оновлення сайту, якщо хочете за ними стежити. Всього вам доброго!

    Автор статті: Анна Дербеньова (лікар-дерматолог)

    dr.Mirokov

    Комментарий читателя: